Я відчиняю двері в зиму, В незайманий ступаю сніг, Де не було чужих ще ніг, Панує свіжість де незрима. Сліди розбавлять білизну, (Немає вічного нічого) І ці сліди — також від Бога, За них вже сплачено ціну.
ID: 764003 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 04.12.2017 21:18:17 © дата внесення змiн: 04.12.2017 21:35:48 автор: Патара
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie