На старих фотографіях молодість пахне м'ятою
Там душа ще живе на безкрайніх "торішніх" морях,
Чисте небо у спогадах вкрите прозорою ватою -
Все по днях.
Все розписано там по днях.
На старих фотографіях літо минуле вицвіло,
Хоч яскравою свічкою в пам'яті, світлом горить,
Наче, осінь своїми багряними жовтими листями
Все частіше на землю -
На землю холодну дощить.
Що сьогодні важливо - не матиме завтра значення.
Що сьогодні потрібне - пізніше вже буде не те..
Ми чомусь все знаходим речам не властиві призначения,
І ускладнюєм.
Надто ускладнюєм те, що просте.
Все колись без зупину й повернення повністю зміниться,
А волосся покриє холодна, як сніг, сивина.
Лиш залишиться те, що ніколи й ніде не знеціниться -
Це душа,
Це душа і прозора її глибина.
