Дорогоцінність ти моя!
Кажу тобі це знову щиро.
Ким був би в цьому світі я,
Якби не ця Господня милість?
Минає час, текучі дні
Подіями в життя хлюпочуть.
Ти в кожнім з них стаєш мені
З усіх на світі найдорожча!
А вже коли приходить ніч,
Коли на м’язи ляже втома,
Яка ж то бажана ця мить
Коли ми вдвох, коли ми вдома!
Завершити кохання сном,
Вранці про все погомоніти,
Попити каву, за столом
Навпроти тебе так дивитись,
Ніби ти вперше у житті,
У доленосну мить зустрілась!
Хоч весни наші золоті
В далекий вирій полетіли.
Я, - найбагатший за усіх.
Куди там Крезу проти мене!
Дзвіночком срібним лине сміх,
А серце – золото червлене!
Очей таємна глибина
Мов діамант коштовний сяє!
Так заворожує вона,
Аж дух до Всесвіту злітає!
Дорогоцінність ти моя!
Земної долі ангел світлий
Кажу тобі це щиро я,
Тому що правду ніде діти.
12.11.2017
dovgiy відповів на коментар яся, 17.11.2017 - 20:17
За такий ювелірний епітет на мою адресу, я Вас, Ясю, віртуально цілую так, як рідну душу! Дякую! Приємно бути дорогою прикрасою на шийці чарівної дами!
