Була кума на базари- купила си майтки:
Щось таке, як галіфе, ну а може райтки.
Такі білі, як той сніг, у низу- з гумками
Накрохмалені усі, навіть з фальбанками.
Перед люстром вишивала певно з дві години,
Юш морози не страшні- чула сі людинов.
- Такі мала моя бабці, на ріжні гатунки,
Правда молі то поїли- ті старенькі клунки.
Нині, Касю, юш не хочут такі викрутаси,
Де з гумками разом шиті білюнькі кутаси.
Тепер майтки з фальбанками цівком юш не в моді,
В них юш тілько сі вдігают чучала в городі.
А я теж сі зодягну, най ми буде тепло
І гріха юш буде менше- не піду до пекла.
Гврно у Вас виходить лемківською... Насмішили, Лесю! 
