Дивлюсь в твої космічно-темні очі,
Де зорі сяють ніби посмішки іскринки,
Дивитись можу кожну довгу ніч щоночі,
Дивлюсь... і бачу крил твоїх пір'їнки.
Дивлюсь на губи ці рожево-ніжні,
Їх хочу перевірити на дотик,
І сердцем відчувати кожен подих
Я хочу... й бачу твої крила сніжні.
Коли руки твоєї ледве я торкаюсь,
То шквал емоцій струмом пробиває,
На небі наче раптом опиняюсь,
Це твої крила винні, я гадаю.
Вони заполонили моє серце,
Вони й на мить не залишають розум,
Їх хочу осягнути і... не можу -
Жахаюсь залишитися без сенсу.