Ночі стають усе довші,
Падає часто вже дощик,
Ранки частіше в тумані,
Осінь нас барвами манить.
Кожний ландшафт по своєму-
Синім, замріяним небом,
Білі хмарки пропливають,
Сонце, часом, затуляють
Сонце ще часом зігріє,
Ліс, вдалині, не чорніє,
Весь уже жовто-багряний,
Оку приємний... і гарний.
Річка очистилась, отже,
Видно камінчик кожний,
Верби сумні над водою,
Гілля схилили додолу.
Поле вже чисте і також,
Має свої, інші барви,
Чорні клітиночки зябу,
Зелень, озимих... позаду.
Та найкрасивіші гори,
Жовтим покрились вже доли,
Темно-зелені ялини,
Білі, від снігу, вершини...
