Раніше миру ми бажали механічно,
А нині розумієм: мир святе!
До нього люди прагнули одвічно,
Та бачимо – це діло непросте.
Чиїсь амбіції чи ігри політичні,
Чи хтось хотів би по собі лишити слід
Хоча війна і мир питання вічні
Чомусь здається, що звихнувся світ.
І де ж це видано, щоб брат ішов на брата,
Не лях, не швед, не німець – слов’янин,
Щоб день і ніч гадала бідна мати,
Чи вернеться додому її син?
Колись казали: «Прийде цар зі Сходу
І розпочнеться третя світова»
Та щоб з Росії цар! Такого зроду
Жодна людина й думать не могла.
Тому я хочу миру побажати,
Сьогодні він потрібен, як ніколи,
Щоб ми могли навчатись, працювати,
Повік не знали ні біди, ні горя…
