Вечірній час – грає в небі мерехтлива зоря –
із ясним місяцем ніжну співає колискову вона;
співає про вовчика, що із зайчиком грає,
про лисичку, що ялинки маленькі доглядає.
Бім-бом вечір відбиває годинник лісовий –
вже й ведмедик бачить сон веселковий;
сплять білочки під осінньою ковдрою руді –
пора лягати спати малечо і тобі.
Лине й далі ніжна пісня колискова лісова –
прекрасну Мальвіну лагідно огортає вона,
щоб наснились їй просторі ріки і поля,
де із дітками пустотливими грає квача.
Дін-дон місяць рогом зорі зачепив –
пилок добрих снів по небу радісно поплив.
І до тебе він у сон тихенько залетить –
оченятка лиш заплющ і казка прибіжить.
Зоря із місяцем свою колискову плетуть,
а маленькі феї всю втому гарно зметуть –
добраніч малюче – зручненько лягай
і полинеш в приємний казковий гай.
