Бувають нещасні істоти, у яких є серце, щоб страждати, але немає серця, щоб любити.
Етьєн Рей
Торкнись, не бійся, словом серця.
Відчув, дзвенить його струна?
Бурхливий ритм розбудить скерцо,
Неначе знов прийшла весна.
Яка таїться сила в слові,
Які приховані дива!?
Такі візьми з них за основу,
Щоб в серці рана зажила.
А слів багато: ціла злива,
Відтінки різні, вибирай!
Бринять хай ніжно, не фальшиво.
На струнах серця вправно грай.
Нехай воно відчує радість,
Нехай забуде слово БІЛЬ.
Не покажи у них убогість,
Хай їх почують всі довкіл.
"Торкнись, не бійся, словом серця.
Відчув, дзвенить його струна"?-сподобалося. Ніби як продовження теми уТараса Шевченка:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!..
Чудово пишеш, Надійко! 
