Останній тиждень кожну ніч дощить
Природа вже готується до сну
А я не знаю, що можу зробить
І як вернути в настрій Твій Весну
Бо ти все тужиш і згораєш на очах
Не можу я знайти до Тебе ключ
Ти ніби, від гурту, відставший птах
Тебе прошу кохана лиш себе не муч
Згадай хороше, що було в житті
А про незгоди й труднощі забудь
Назло всьому вперед нам треба йти
Солодку щастя наближати мить
Повір життя, як зебра, що рябить в очах
Та змінює тони на півтони
Та нам потрібно подолати страх
До смуги білої лиш сміло йти
Життеві бурі швидко пролетять
Ти ніби відійдеш від сну
З новою силою почнеш кохать
Зустрінеш Ти окрилена Весну
