Вуса виноградні зачепилися за стріху.
Гілки груші вклонилися донизу,
жінки йдуть збирати хмизу.
Малеча погоняє гуси до ставу.
Я городська, дивилася б безкінечно
на цю життєву виставу.
Потім, йшли до річки Сейм,
чиста, прозора вода, мов кришталь,
так би вічно й дивився б на цю блискучу даль.
Край берега лілеї розквітли,
сідаймо в човен та й рушаймо за течією.
Самобутня Українська Земля,
скарбами нетлінними зповнена.
Любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнено.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
