Я від тебе не хочу нічого!
Лиш одно: в цьому світі живи
І даруй оцей усміх чудовий,
Блиск очей та бутон голови,
Який наче коштовна жоржина
Розпустився в людському гаю,
Щоби була вагома причина
На невтолену спрагу мою.
Просто будь! Не зі мною в щоденні,
Так хоч десь, тільки б знати мені,
Що існуєш в розмаї пісеннім,
Не лише як уява вві сні.
Хай ти мрія, нехай недосяжна,
Хай ти болем відчутна в душі,
Та до чого ж, - як жінка, - прекрасна!
Надихаєш мене на вірші.
Вічна зваба, чарівна спокуса,
Диких ревнощів ніжний предмет
Твоє ім’я – молитва під вуса,
Яку шепче ночами поет.
Хай кохання як доторк медузи
Обпекло в передзим’ї життя,
Будь для мене як стимул, як Муза,
Як Богиня мого почуття!
п'ятниця, 15 вересня 2017 р.
Гарна присвята, певно, чудовій жінці... 
Осенние стихи влюблённого поэта краплённые слезой,губами обогреты! 
