|
"Ой, у полі верба,
верба зелененька,
чому, дівчинонько,
чом така сумненька?
Де співи і танці,
веселі розмови,
чому з подругами
не бувало мови?
А може за милим,
дівчино, сумуєш?
А співи і танці
може і не чуєш?
Стоїш серед поля,
може і на горбі,
пече в небі сонце
і вітри на волі."
"Співи й милі танці
бачу і почую,
тільки наче серце
дома не ночує.
Десь гуляє вітер
у степу по волі,
тільки миленького
не зове додому.
Тільки миленькому
там іще служити,
передасть же вітер
листи і привіти.
Передай же, сонце,
променів тепло,
уночі й уранці,
тепло щоб було.
Передай же, море,
хвилю солону,
повернутись швидше
додому йому.
Передай же, небо,
хмари і росу,
бережи як треба
його на посту.
Передай, лісочку,
захисту стіну,
може заховатись
поможи йому.
Передай же, земле,
сили величні,
тебе захищати
і служить тобі.
Нехай оборонять,
бережуть завжди,
сил землі і неба
вистачить на всіх.
Оборонить небо,
земля і вода,
і гасне навколо
вогню стихія.
Стане захищати
земля, а ще час:
він обороняє
країну для нас!"
27.08.2017.
Світлина із інтернету.
ID:
750472
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.09.2017 23:54:52
© дата внесення змiн: 29.03.2018 20:30:23
автор: Светлана Борщ
Вкажіть причину вашої скарги
|
