Спи, мишатко, спи, мій милий,
очі закривай.
Вже дзвіночки задзвонили,
щоб пішов Бабай.
Ти лягай, мій любий хлопчик,
з краю, на бочок.
Заспіває сірий вовчик
пісень-казочок.
Про мишаток, що без страху
борються зі злом,
про чарівну синю птаху
з райдужним крилом.
Завтра ми по Черемошу
в капцях без панчох,
вниз у гумовій калоші,
на моря – удвох.
Щоглу зробимо із гілки,
парус з папірця,
кіль із черепка тарілки,
якір з камінця.
Човник попливе по річці
вільно, наче птах,
ясне сонечко у стрічках
миготить в очах.
Гуркіт моря після тиші
зможемо знайти,
і хоча ми тільки миші,
в мріях ми – кити.
