Листи
Павлику
Пишу листи за океан далеко
Все хочу розказати, як живу,
Як по весні чекаю я лелеку,
Так сина іздалека жду.
Чужа країна, як мачуха – чужа
І не зігріє, і не приголубить,
Та гонить всіх туди нужда,
Бо рідна мати нас не любить.
А де ж поділася країна
Де в небо синє дерева ген росли,
А я тримав за руку сина
І ми щасливі поруч йшли.
У тій країні все було колись:
Поля безмежні теплий дощик мив,
Шляхи далекі без кінця лились,
Усе велике, бо ти ще був малим.
Та країна – то твоє дитинство,
І не дійдуть туди мої листи,
Нижу я роки, як намисто,
Я пам’ятаю все… а ти?
01.01. 2008 р.
