Alexander Motyl: For Ludwig Wittgenstein
Віденський шибеник
що вивчав математику
не мав би йти добровольцем
на війну,
але ти зробив це, дорогий Людвіже.
Філософ
мав би ухилятися від призову,
але ти пішов на фронт
як звичайний солдат
що чув вибухи снарядів
і бачив
як трупи навалювалися в купи,
коли російські ракети
свистіли над головою.
Кажуть, що війна
врятувала тебе від самогубства,
цього дуже віденського
способу закінчити безконечну прогулянку
алеями Пратера.
Може це факт
а може й ні
але фактом є те
що ти знайшов Бога
в крові
і викликав Geist,
і Його, і історії,
в той час, коли мова і логіка
продовжували уникати
твого контуженого погляду
аж поки одного дня,
правда про правду не вибухнула
в твоєму перекошеному обличчі
як ворожа граната.
