Все минулось, як дивний трояндовий сон,
Ні мене, ні тебе, тільки зорі.
Згас поволі кохання яскравий вогонь,
Розімкнулося коло любові.
В серці скиглять прощальні холодні слова,
Ти мій біль і моя ти спокута.
Як прожити на грані світла й тепла,
Як, коханий, про тебе забути?
Разом нам неможливо й нарізно ніяк,
Знову серце болить від утоми,
Як прожити тепер, розкажи мені, як,
У відлунні твоєї любові?
Терпким болем сльози залишився твій слід,
Зуби стисну і губи до крові,
Ні, не зник, не зімкнувсь на тобі білий світ,
Розімкнулося коло любові.