Яскраво світить зірка літня,
І в даль веде
Велична й провідна.
Стоїть біля калини
Дівча тихе
І слухає, як соловей співа.
Надворі спокій,
Мертва тиша,
І ледве чутний вітерець.
Та ось через хвилину
Небо грізне -
Й не світить місяць- молодець.
Помалу дощ уже хлюпоче
І вітер буйний завива.
Та тільки соловей безжурний
Зоставсь на гілці та й співа.
