Моя емпатія похована в новинах,
У тих кривавих звістках про біду,
Коли вертались хлопці в домовинах,
Спинивши ненажерливу орду.
Коли від бруду гнулись телевежі
Та охлос втіху від того ловив,
Коли отрута плавила мережі
Та пиха не підшукувала слів.
Ви Богом прикривались, у багатті
Спаливши віру в праведність життя,
То ж годі потім, нелюди, чекати
До себе хоч якогось співчуття.