Знов розятрив мене полин.
І запашні акацій квіти.
Відчув,..і хочеться зомліти.
Забути часу вічний плин.
Знов розбудило серце - свято.
Життя,тепла,пісень,проміння.
І проростає в глиб коріння.
Весна несе надій багато.
Знов чую я тріумф землі.
В безмежності душі і світу.
Піднявшись на нову орбіту.
Вклоняюся новій зорі...
