Так пахне хлібом, пахне хлібом, мамо!
У хаті де давно порожня і холодна піч...
І вчора пахло ним, точнісінько, так само!
Хтось йшов з косою... насувалась ніч.
Ходімо, мамо, в поле із женцями,
Нажнемо жита, зв'яжем у снопи.
Намелем борошна і будем з буханцями!
Сніги лягли на поле, доню, потерпи...
А хто ж з косою ходить біля хати,
Якщо така негода і вітер завива?
Мовчить... пішла у вічність мати...
Голодомор - страшні його жнива.
Гарний вiрш, Iрин Ка. Дiйсно, жахливi подii вiдбувалися, скiльки простих людей вiд голоду померло. А деякi нинiшнi полiтики зараз дуже незадоволенi тим фактом, що з назви мiста Днiпропетровськ прибрали iм'я одного з органiзаторiв Голодомору Григорiя Петровського.
Тiльки от може вам у 2 рядку, аби яскравiше звучало, слова "де давно" замiнити на "в якiй" - "У хатi, в якiй порожня i холодна пiч".
Так Дмитре, наша історія містить жахливі сторінки, про які не варто забувати, аби не повторити їх знов. Стосовно Вашої поради, то залишу все так як є, бо вірш писався на одному подиху і рука не піднімається щось змінювати. Дякую за увагу і завжди Вам рада!
Дiйсно, жахливi подii вiдбувалися, скiльки простих людей вiд голоду померло. А деякi нинiшнi полiтики зараз дуже незадоволенi тим фактом, що з назви мiста Днiпропетровськ прибрали iм'я одного з органiзаторiв Голодомору Григорiя Петровського.
