Стоїть на лаві глек із глини,
Там молоко на дні біліє,
А поряд-мружиться калина
В морози чаєм нас зігріє,
А на столі, на полотнині,
Дари осіннього вже саду
Тут круглі яблука і дині,
Та стиглі грона винограду,
Звисає з столу, мов батіг
Перо зівялої цибулі,
А поряд з нею чинно ліг
Гарбуз, мов пан, і груші дулі.
Недбало кинутий рушник,
У вишиванці зашарівся
З під нього яблуко я смик,
Доки ніхто не зоглядівсь.
Та все це бачать сливи сині,
Восковий погляд їх дражнить.
Я їх прикрию у торбині...
-Ви на десерт, тож підождіть...
Смачно описано 
Гарно! 
