Митець від Бога, маляр - жовтень
Фарбує все навкруг у кольори гарячі
Усі листочки - сотні тисяч сотень
Для нього це лиш пустощі дитячі
Морозні подихи холодної зими
Байдужі до краси та до тепла охочі
Вплітають кригу в жовті килими
У осені щоранку викрадають ночі
І снігом білим по зеленому панно
І інієм блакитним по червоному намисту
І навіть візерунками вікно
Дав Бог їм на усе по трохи хисту