|
Одного разу, один старигань,з одного невеликого міста,
стомившись від перегляду жорстоких кінострічок та невтішних випусків новин, сяде в стареньке, але таке зручне крісло
і зануриться в спогади…
Він без поспіху, гортатиме в пам»яті сторінки свого життя.
Пригадає батька,якого все частіше бачить дивлячись в дзеркало,
добру, завжди заклопотану маму,
вседозволяючих дідусів і бабусь,
першу прогулянку на велосипеді,аромат свіжоспечених пиріжків,
сусіда – хулігана і те яким все здавалось в дитинстві великим і загадковим…
Все те, що крізь роки гріло душу…
Далеким відлунням озветься в серці перша закоханість…
«О, як давно це було, цікаво,де вона зараз,а що якби тоді… ?
Та ні, дружина була все ж найріднішою,
- в очах забриніли сльози, - була… "
Згадалось не сказане, не зроблене,невідворотнє…
«Бам, бам. бам…»Тишу сполохав годинник сповіщаючи про північ. Маленький тайм-аут. І знову спогади, спогади, спогади…
«Але не все так погано, - всміхнувся у вуса старий,
- я виростив дітей, виховав онуків і навіть намагаюсь балувати правнуків…
Сподіваюсь, вони встигнуть більше, ніж я, хоч світ став ще жорстокіший. Довкола стільки фальші, несправедливості, брехні і ненависті, а вони, вони ще всі для мене діти».
«Бам, бам, бам» - це вже не годинник, а серце,
серце забилось гучно і боляче, боляче,як же боляче…
В наступну мить. одна істота, на якійсь з далеких планет
у якомусь дивному скафандрі, різко прокинулась і з острахом почала оглядатись довкола.
«Не хвилюйтесь, - спокійно сказав чийсь до болю знайомий голос. Вітаємо Вас з завершенням сто двадцять сьомої гри.
Нагадуємо, ви житель планети «Н», наша цивілізація досягла того рівня розвитку, коли зникла потреба у фізичній праці, їжі, ліках, сексі…
Тут нема ні болю, ні печалі, але є життя безкінечне…
Ми схожі на те, що люди називають душею.
Тому кожен хоче потрапити у інші, менш розвинені світи, щоб пережити відчуття та яскравість почуттів.
Недолік гри в тому,що земний організм людини швидко зношується
і доводиться розпочинати все з початку.
Хтось хоче наблизити земне життя до нашого, а хтось навпаки віддалити, хтось надто повільно звикає до нових умов і не встигає насолодитись грою, а хтось не витрачає час дарма.
На період гри, щоб було цікавіше, пам"ять мандрівника,тимчасово блокується,
проте були і виключення…
Ви можете ознайомитись з результатами вашої гри, порівняйте,вони кращі ніж попередні. Вже пригадуєте?
Маєте п"ять хвилин для адаптації в домашніх умовах, що дорівнює сотні років на Землі,
після чого, при бажанні,
можете знову вирушати у далеке відрядження. Ви згідні?
Чудово,бажаю вам успіху!»
ID:
691469
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.09.2016 15:53:44
© дата внесення змiн: 29.09.2016 20:48:55
автор: Genyk Lys
Вкажіть причину вашої скарги
|
за приємні слова 
