Гримить війна… Неспокій…
Лиш краплі на чолі…
Зі Сходу чути кроки
Захланних москалів.
Вже лізуть в кожну хату,
Крадуть чуже майно…
Ну як терпіти ката,
що гірше за лайно?
Коли в твій дім приперлась
Непрохана біда, –
Бажає, аби вмерла
Вкраїна молода.
Ти клявся у молитві,
Що збережеш любов…
У цій нерівній битві
Пролий ворожу кров!
Гони з подвір’я ката,
Орду цю – москаля.
Щоб стала вільна хата
І батьківська земля.
А головне для тебе,
Вояче-побратим:
Щоб стало мирним небо
І ти вернувсь живим…
16.03.2015 р.
