Ммм… Як це смачно: «Ти для мене, як кава»…
Така приємна, ніжна, солодка, ласкава,
І коли навіть маленький ковток проковтнути,
Вже не забути…
Коли ж з горнятка її, бодай, не надпити,
Можна, мабуть… Можна якось трішки прожити,
Але хіба її станеш менше любити?…
Саме такої…
І терпкувато-гіркої,
І коли з цукром, і без -
Це ж її не псує,
Бо головне, що вона в тебе… десь,
Просто є…
Бо й без вершків, чи без пінки, чи без молока,
Іноді, так…
Може бути навіть й така…
Але ж цього ми так вперто не помічаєм,
Й не замінити її так банально… чаєм…
… Як це безцінно, бути для когось, як кава,
Така приємна, ніжна, солодка, ласкава…
