Бурхливим світлим водоспадом
Зривалося з небес проміння,
Великим гроном винограду,
Легким сріблястим павутинням.
Летіло вздовж озер глибоких,
Як очі материні, синіх,
Вітрів ласкавії потоки
Несли пташок співучих сивих.
Проміння падало на луки,
Стрічки-річки, поля злоті,
Вбирало в себе пісні й звуки,
Що долітали в час путі.
Сади уквітчані та вбрані
В вишневий цвіт давали силу.
І дзвін намиста літа зрання
Все не вщухав. Летів на крилах.
