Через серце проходить та дорога додому,
Крізь ліси темнолисті, золоті пшениці,
Я іду по дорозі, як до храму святого
І ховаю тривогу на своєму лиці.
Чи стоїть наша хата, де батьківські могили,
А чи хвіртка зустріне старим скрипом мене,
Чи зайти до хатини мені вистачить сили,
А чи новий господар, наче пса, прожене?
То ж частіше додому по тій битій дорозі,
Повертайтеся, діти, поки є там тепло,
Щоб живими зустріли вас батьки на порозі,
Як є хата батьківська і не зникло село.
Приємно й щемливо слухати гарну пісню.
Дружина й донька,слухаючи - просльозились. Заходили вчора до мене й виконавці... кажуть, можуть і робитимуть ще краще. Так що БУДЬМО ЩЕ, дорогий Друже!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не зрозуміла, Віталію, де подівся мій коментар до цієї пісні? Я точно пам'ятаю, що писала. Перед моїм був коментар Надежди М. Ви видалили? Чому?
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані, Ганно, ніхто не витирав, я Ваш коментар зберіг у вірші "Дорога додому" бо мене Печора заставив виставити пісню окремо. Тому так вийшло, що Ваш коментар перейшов до вірша... Дякую Вам!!!
Приємно й щемливо слухати гарну пісню.
щиро від душі мені дуже сподобалось 
Повертайтеся діти,поки є там тепло!Аж за серце бере... 
