ПІСНЯ: «Півонії спадають пелюстки…»
Музика: ?????
Слова: Володимир Туленко
(1)
Наше літо відбуяло, опадає перший лист,
Ми поважні люди стали, не такі вже, як колись.
На руках дівчат не носим, на футбол летим мершій,
Позабули ми про роси, й про півонії кущі…
На руках дівчат не носим, на футбол летим мерщій,
Позабули ми про роси, й про півонії кущі…
Приспів:
Півонії спадають пелюстки,
Все навкруги рожеве та червоне,
Нам нині грає джаз вже нижче на пів тона,
Та прискоряються невпиннії роки.
Півонії спадають пелюстки,
Але буяє літо пишним цвітом,
Нажаль не зможемо ніколи повторити
Ми пережиті почуття п’янкі.
(2)
Нині бачимося зрідка: справи, бізнес та сім’я.
Але нас єднає квітка, не забув і ти і я,
Бо ми рвали не троянди, а летіли ми мерщій
До сусідського городу, де півонії кущі.
Бо ми рвали не троянди, а летіли ми мерщій
До сусідського городу, де півонії кущі.
Приспів:
Півонії спадають пелюстки,
Все навкруги рожеве та червоне,
Нам нині грає джаз вже нижче на пів тона,
Та прискоряються невпиннії роки.
Півонії спадають пелюстки,
Але буяє літо пишним цвітом,
Нажаль не зможемо ніколи повторити
Ми пережиті почуття п’янкі.
Всі пережиті почуття п’янкі.
Півонії спадають пелюстки.
