БЕЗ СПОКОЮ НІ ДНЯ
(22.06.16)
Без спокою ні дня... Ні дня уже без спокою
Де ж новий вірш? В розпуці я глибокій є…
Поет писати має, ще й щодня, на це й поет
Інакше швидко він закінчить віршів лет…
Писати маю, де подітися, - таки не знаю
Пишу… Повірте, кожен вірш мене «тримає»
При цім житті… Можливо, просто, я кохаю?
Якщо ж кохання є продовженням життя, -
Ми жити маємо. Й – таки усі цим почуттям
Кохання… Вже мені повірте, кращого немає
Аніж це усвідомити, - щасливий я, - кохаю
