Всіх приспала ясна нічка. Всіх приспала.
Сама сіла на місточку. Задрімала...
Побачила річка нічку та й притихла.
Побачила калинонька - шумить стиха.
Побачили нічку зорі ... мерехтять.
Стали чисте, ніжне срібло розсипать.
Ллється, ллється срібло чисте та й іскриться.
Ніжній нічці на місточку добре спиться.
Тут на березі високім клен зелений.
А в кленочка молодого лист різьблений.
Тому й солодко так спиться... Задрімала.
Бо себе в його обіймах уявляла.
Закохався той кленок давно у неї.
Все до ніг її він сипле лист різьблений.
До душі і їй кленочок той веселий.
Ой, як любить, коли тут він, біля неї!
А прокинеться - сорочку (не всім знати)
Стане золотом кленочку гаптувати.
А тепер... приспала нічка всіх, приспала.
Сама сіла на місточку... Задрімала.
І дні- гарні, і - ночі!!! Це так, Валюшо!!! 
Рада, що обрали,Ганно!!! 
Прекрасна нічка! 
Дякую,Наталю!!! 
