Життя прожить – не поле перейти,
а на віку немов на довгій ниві.
Пройшли роки, живемо я і ти,
постаршали, хоча й не зовсім сиві.
Давно у кожного уже своє життя,
свої проблеми, інтереси, драми.
Та без минулого немає майбуття,
воно уже довіку буде з нами.
Пригадую, у давнину не раз
„У тебе світла голова“ – казала.
Але то був всього лиш парафраз…
То не любов, бо ти її не знала!
Не мала і не матимеш дітей.
Ну, що подієш, так планида склалась.
І не одна, живеш серед людей,
душа ж завжди само́тньою лишалась.
У тебе цілих два сини зате, –
пригадую іще розмови наші. –
Для мене діти взагалі святе!
Сім‘я, – ти говорила, – повна чаша.
Але коли до діла добрело –
весну і літо зими замінили.
А святості вже ніби й не було
і голова зі світла потемніла…
Як не згадати мудрі тут слова:
Стратегії самі – ніщо без тактик.
Теорія – у практиці жива,
вона лише мозаїка із практик.
Дай Бог тобі усе те зрозуміть
і негаразди всі свої здолати,
із совістю у злагоді дожить
і щоб води було кому подати.
06.06.2016
Дай Бог тобі усе це зрозуміти
і негаразди всі свої здолати.
Життя у злагоді із совістю дожити
і щоб стакан води було кому подати.
Мудро сказано! Обираю.
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отаких кобiт забагато. Нiбито не люблять нiкого, але, насправдi, не хочуть створювати родину, аби зайвих проблем та турбот не було. Вважають за краще жити тiльки для себе.
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
