Засмальцьована колода
З міченими картами –
Гра іде проти народу
Партій з олігархами…
Гру ведуть багато років,
Що уже народ в загоні,
Партії це ж не пророки,
А троянські коні…
Люди ж вірять обіцянкам
Входять в різні партії,
Які всі належать банкам,
Банки ж – владній мафії…
Роздають по колу карти,
Лідери відомі,
Хто махлює – враз за грати,
Тому всі й свідомі…
Правда, правила у грі
Змінюють частенько
Ті, хто кида на столи
Купу «зелененьких»…
Тож народу роздають
Шість, сім, вісім, дев’ять,
А хто проти – то нагнуть
Всю партійну челядь…
Тож різниці ніц нема –
Влада й опозиція
Лиш різняться в бла-бла-бла,
Та іще в амбіціях…
Думка в мене є така:
Викиньте колоду,
Олігархам – копняка,
Хай не мутять воду…
Об’явить «но пасаран»
Всім, хто був при владі,
А чи входив в якийсь клан
У Верховній раді…
Усім суддям, прокурорам
В лапи чорну мітку,
Жовту картку всім мажорам,
Сєпарів – у клітку…
Гру завершено, панове,
Бо народ уже прозрів,
Замінив язик на мову,
І кудись послав гравців…
17.04.2016
