Який художник пише небеса?
І фарби в нього певно неповторні,
Пастельними, хмарки мов паруса,
Пливуть собі в безодні все широкій.
Зриває шторм і місяць вже зійшов,
І зірочки мов кораблі в полоні,
В пориві вітру не будуть плисти,
Так засвистить повільно коло скроні.
Який художник пише небеса?
Немов у нього фарб більше немає,
І гарно не завжди коли весна,
Ще дощ осінній тишком пролунає.
Бувало просто зміниться пора,
А ти все відведи свій погляд в небо,
Це там повільно пишеться краса,
Запам’ятай, художник пише небо.
Минають всі хвилини у житті,
Біжать хмарки як ті секунди світу,
А там пташки летять у нікуди,
Напевно їм потрібно далі вітру.
Художник все ще пише небеса,
І що секунди той пейзаж стирає,
Змінились пори року вже весна,
А він немов в палітрі ще блукає.
Закривши очі певно загадав,
І не забути вірно він поклявся,
Бо пише він про тих кого кохав,
Та сам давно на небесах зостався.
А я як автор пишу ці слова,
Над ними небеса це мої мрії,
Щоб бачила дитинка все моя,
Просторе й вільне небо все життя.
А.А. Отченко 22.04.16 р.
