Збираю я минулого сліди,
Де перші квіти дарував тобі я,
Де ти мене...
Ховала від біди,
Де помирав... від щастя...
Я в обіймах.
Десь так далеко...
краща та весна.
І місто за вікном нас не згадає.
Моя Чаклунка...
вже сьогодні не одна...
І не бездумно молодий я... знаю.
До тебе пам'яттю вертаюсь в снах,
В твоє тепло...
жагуче до нестями...
Де ніжність всесвіту в твоіх очах
І... відстаней немає...
поміж нами...
====================
Оригінал автора:
Я собираю прошлого следы,
где ты... меня,
спасала от ненастья,
а я дарил
весенние цветы,
и умирал...
в объятиях...
от счастья.
В далёком прошлом...
лучшая весна,
за окнами
не помнящий нас город,
моя Волшебница...
сегодня не одна...
и я уже...
не так бездумно молод.
В снах возвращаюсь
памятью к тебе,
в твоё тепло...
с безумными страстями...
к глазам,
с вселенской нежностью в себе,
...и...
нету расстоянья...
...между нами.