Ти не дивуйся,якщо прийду зненацька
Зі снігом,або весною із дощем
Бувають дні які прожити важко
Тоді один до одного на сповідь ми ідем.
Але в реаліях у нас усе інакше
Відгородились мовчанням мов щитом
Порозумітись стало важко
Бо ти і я не за одним столом.
У кожного із нас свої здобутки
Своя робота і своя сім’я
Свої проблеми,радощі і смутки
Ти вже не та,не той,звичайно,я.
Якщо ти не забула,прийми понівечену душу
Згадай ті дні коли кохались ми
Тільки тобі оці слова сказати мушу
Бо бути поряд не судилося мені.
01.03.2016
