Старенька згорблена бабуся
До церкви знов на службу йшла.
Хустину на волосся сиве
Під колір неба одягла.
В неділю пташечки співали
І дзвін так радісно звучав,
Та в слід бабусі неласкаво:
"Пішла, святоша!"дід сказав.
Не вірить наш старий у Бога,
В диявола не вірить теж,
Він втратив сина, і не хоче
Життя він вічного без меж...
Бабуся вернеться із храму,
Себе знаменням осінить,
А дід наллє собі чарчину,
Щоби не чути, як болить...
