|
Прийми мене такою, як я є,
З маленьким мінусом й великими плюсами,-
Ми -пара з Неба, можеш вірити мені,
Хоч різними нас звели полюсами
Образи в серці довго не тримай,
Як ненароком вразила у нього,
Алеж ми разом. - на увазі май,
Ну ж не мовчати рік нам із-за цього...
Я так багато вмію говорить,
Сама від цього втомлююся часто,
Від тих думок голівонька болить,
Вони ж , як вихр, лягають пласт за пластом
З тобою дивлюсь в напрямку однім,
Хоч і міняю часто на подругу,
Та ти у мене мудрий чоловік,-
Таку, як я,- не знайдеш в світі другу
І, взагалі, -такому, як ти є
В житті тобі, скажу, поталанило,
Бо чоловічий рід, як каже подруга моя,
У більшості своїй,- давно пора на мило...
Я прийняла тебе такого , як ти був
І не були на перешкоді твої вади,
Тож і дивись зі мною в напрямку однім
І не влаштовуй сцен своєї влади
Ти добре знаєш, що то голова,
Що вертиться і думає, до речі,
Але, погодься,вигляд не "ах-ти ".
Як кругла голова, посаджена на плечі
А шийка - довга біла і вертка
Поверне, схилить, чемно заперечить
І голова...О диво неземне!
Ні в чому більше шийці не перечить
Так що дивись зі мною в напрямку однім,
Для себе ж , думаю, ти ворогом не будеш,
А так щасливо житимеш повік,
Коли прихильність жінчину здобудеш.
ID:
650591
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 10.03.2016 20:52:20
© дата внесення змiн: 10.03.2016 21:34:35
автор: Надія Карплюк-Залєсова
Вкажіть причину вашої скарги
|
пора на мило, кажете?.. 
Гоніть таких подруг, Надіё! Лукавлять... 
