донецькі піраміди - терикони,
стоїть печаль в очах глибоких шахт
тут ділять світ новітні фараони,
і топлять нас в скривавлених річках
степи, немов розкрита Книга мертвих,
Анубіс-крук в ній пише імена,
я ненавиджу героїчні жертви,
бо смерть для всіх однаково страшна
ховають дюни степові гробниці,
де спить муміфіковане життя
важкі артилерійські колісниці
дітей богів утоптують у прах
о Україно, ти згорьована Ізіда,
тече страждання нескінченний Ніл
на клапті рвуть твій обшир рідний,
розірваний Осіріс в тінях вільх
та ти крилата, знаю, непокірна
з'єднати все - твоє призначення і дар,
хоч твій народ ще йде по мінах,
йому готуєш зцілення нектар
і ти збереш його, богине, в ціле,
в союзі з ним народиться дитя,
Мир довгожданний, на колиску білу
печаттю ляже Сонце, Вічний Ра
твій рідний край, оновлений Осіріс,
із-під землі простягне пагін свій,
розетський камінь - пам'яті папірус
умістить спогад про останню з війн
18.02.2016
