́Наш стяг, він жовто-голубий
І непотрібен нам другий!
Ми боронитемем його,
Усі ми хочем одного –
Це миру! Але нас турбують,
Кров льють в країні, тут воюють!
Дітей вже тисчі полягло,
Дітей країни України, а скільки нас всьго було…
Скільком потрібно кров пролить,
Щоб нам назавжди покінчить,
З нахабним, підлим зазіханням,
Та брата зрадити старанням,
Заради клаптика землі?
А та земля вже вся в крові!
І наші хлопці там стоять,
Душою й тілом боронять,
Усіх загарбників вбивають,
Дітей й жінок оберігають!
А що політики, магнати,
Вам що глаза повідкривати?
І всім відрізать язики,
Щоб взяли владу до руки,
Нарешті в гвалт реагувати,
Бандитів вигнати, сховати,
У такі тюрми як гроби!
Щоб матері дітей країни,
Зі славним імям України –
Що за відчизну полягли,
Проштрикували ті гроби,
В країні кованим металом!
Я вам скажу, і цего мало!
Не хай ВСІ знають що КРАЇНА,
МОГУТНЯ, СИЛЬНА Україна!!!!!
