Ось так народжуються слова,
Ось так народжуються мрії.
Десь там, живе моя душа,
Десь там вона живе з тобою.
Хто чує серцем ці слова,
Той розуміє кожну букву в ньому.
Я хочу щоб поруч лише ти була,
Я хочу бачити лише твої чарівні очі.
Так палко й ніжно цілувати лиш твої вуста,
Я хочу бути лиш з тобою.
Я вірю в долю, адже ти вона,
Майбутнє бачу лиш з тобою.
Ти муза, ти моє життя,
Ти сонце, що так світить і зимою.
Ти пісня, що до серця підійшла,
Ти зараз там, але душею ти зі мною.
Тебе я більш нікому не віддам,
Кохання ти моє, моя чарівна птаха в полі.
Ти найсолодший в світі гріх,
Ти мрія, що в мені родилась,
Ти все, що є на світі цім,
Ти янгол, зірка, місяць, море.
Ти приклад чистої краси,
О Боже як же хочу бути я з тобою...!
Писати хочу я тобі вірші,
Але, що це зі мною?
Вірші мої це також ти!
Кохання неземне, мої думки!
Мої слова які живуть самі собою.
Я хочу бачити лиш кольорові сни,
Ті сни що сняться кожну ніч з тобою.
І кожен ранок не в пітьмі,
А кожен ранок прокидатися з тобою.
Як хочеться все кинути й піти,
Піти туди, в той край де є лиш ти,
З тобою хочу бути назавжди.
О Боже! я благаю поможи!
Твоєї я благаю допомоги!
Дай крила щоб летіти до душі,
Твоєї душі моя ти мила...
(3.09.2013)́́́
це все правильно..добре розумію тебе
проте повір, якщо цукерочка смачна, але обгортка в неї неприваблива, то ніхто не купуватиме)
тому все повинно бути літературно і грамотно...по іншому вірші будуть не потрібні)
Garfield відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Продавати нічого не збираюся. Комусь потрібні, а комусь ні. Я не вважаю себе генієм чи великим поетом, так що мої думки - мій стиль їх написання.
Garfield відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю як пояснити, але я просто пишу, пишу то, що виникає в моїх думках))) І не дуже переймаюся тим наскільки це літературно правильно написано) Так вийшло, що на моє розуміння - творчість це не загальні правила та норми, це те про що ми думаємо і неважливо наскільки милозвучно чи правильно викладені думки)
