Нікому не відомий поет
Багато кому відомий депресіями
І лихими траурними у мозку процесіями -
Нікому не відомий псих.
Він вулицями вечірніми місить грязь – коли є грязь.
По сухих тротуарах прямує – коли сухо на них.
Снігом порипує коли сніжна зима. Й коли снігу нема
Все рівно його душа жива.
Жива і в дощ і у спеку.
Напоєна вітром й коханням минулих віків.
І вірою, що пройдуть усі кляті процесії
Й залишиться він один.
Лише із своїми думками…
Світлими і переможними на папері словами:
Надія не вмерла – вона ще жива…
Так вірить у різну погоду він в ці слова.
Нікому не відомий поет – псих,
Відомий своїми мозковими процесіями
Який злікував у собі всі депресії.
