Дивно і навіть смішно, коли люди вважають, що коли ти сильний духом і твердий волею, боротьба – це твоє життя /неважливо з кимось чи з собою/ то і в справах душевних ти борешся за своє щастя…дивно мені це… хіба за таке щастя потрібно боротися? Тільки із собою, своїми внутрішніми страхами і пересторогами, але ні в якому разі не з кимось. Твоє щастя – воно твоє і більш нічиє…воно де б не було, завжди з тобою, але не з кимось. Його просто варто дочекатися, воно осягає життєву дорогу, подвоїть радість і розділить біль…його не потрібно ні в кого забирати, нічим заманювати, просто бути тим, ким ти є. якщо воно постукало у двері твого серця, знайшло до нього потрібний ключ, то двері у майбутнє приведуть вас додому.