Коли нікуди ще не їду,
але давно уже пора,
тоді і згадую сусіду,
її, – ні пуху, ні пера.
Усюди є якась халупа
і юна доля не сліпа.
Коли одна, – мандрапапупа,
а дві, тоді, – мандрапапа.
Це означало, – будь, козаче.
І досі доля береже.
Але і досі серце плаче.
Ми не побачимось уже.
І на дорогу мати скаже, –
нехай усе лихе мине
і не зурочить око враже...
І рятувало це мене.
Ніхто за мною не скучає,
не умирає – ясна річ.
Позаду татове, – чекаю,
а попереду вічна ніч.
А поки рано ще до втечі,
то обираю ту з доріг,
якою і раніше міг
іти за обрії – у вечір,
де зеленавий оберіг
освітлює жіночі плечі.
Указує на цю дорогу
ще вище зоряна блакить –
зеніту неповторна мить
і сьоме небо до порога.
І смужка раннього, дворога,
у надвечір'ї мерехтить.
то я був трохи перебільшив: не моторошним, а незрозумілим і квит. ба я навіть ваших пояснень не розумію! до чого тут, зокрема, розділові знаки? я вже звик, що ви, поети, ставите їх там, де при ( уявному ) художньому декламуванні слід робити паузу, а тут ви наполягаєте, що у вас всі коми на своєму місці! гаразд, тепер мені ясно: то, отже, смужка дворога. а я вже був злякався, що прогавив крутий неологізм: "дворіг". уявляєте? а тут, як на те, з тиждень тому ( у віршах ) висміював поетів, що називають місяць "дворогим", – а висміював тому, що вбачаю у такому звертанні ( чи посиланні ) щось моторошне, таємне й "сатанинське"
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Недарма ж місяцю приписують містичні властивості. Але Ви в свою чергу наполягаєте на контексті, в якому насправді - ніякої диявольщини немає, а є опоетизований епізод, можливий на життєвому шляху кожного поета і не поета.
передостаннній рядок вельми плутаний: дворога смужка чи смужка "дворога", тобто місяця? місяць аж ніяк не подібний до смужки; смужка не може бути дворога. – та цілий принаймні стовпчик плутаний: як розуміти ваше ( в контексті ) "ще вище зоряна блакить"? я розумію, що то просто "поет верзе аби докупи", а все ж трохи ( по-дитячому ) моторошно: чого не розуміємо, того боїмося.
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спостерігайте, будь-ласка, частіше вечірнє небо і ранню фазу місяця. Розділовими знаками ви користуєтесь і тому дивно, що для Вас незрозумілим та ще й моторошним здається цілком прозорий текст і особливо два останніх рядки, які б мали викликати естетичне задоволення, а не роздратованість, коли дійсно все тулиться до купи.