За горами сонечко сіда,
Багряніють із-за нього хмари,
Що не любиш,милий, не біда,
Пройде біль як ті нічні кошмари,
Приспів:
Осінь заблукала у гаю,
Листям замела твої доріжки,
Так бажаю думку знать твою,
Чи кохаеш ти мене хоч трішки?
Я б прийшла до тебе на яву,
Не блукала б у вісні стежками,
Знов зустріли б ми свою весну,
Ту, що нам кохання дарувала.
Вітер донесе твої думки,
Пересилить всі свої завади,
Тільки правду, милий, розкажи,
За для чого ти любові зрадив ?
Приспів:
Осінь заблукала у гаю,
Листям замела твої доріжки,
Так бажаю думку знать твою,
Чи кохаеш ти мене хоч трішки ?
Я б прйшла до тебе на яву,
Не блукала б у ві сні стежками,
Знов зустріли б ми свою весну,
Ту що нам кохання дарувала
Я б прийшла до тебе на яву,
Не блукала б у ві сні стежками,
Знов зустріли б ми свою весну,
Ту, що нам кохання дарувала.
Автор:Зінаїда Голуб
ID:
623631
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.11.2015 18:09:14
© дата внесення змiн: 24.11.2015 18:16:10
автор: zihaidagolub
Вкажіть причину вашої скарги
|
