До Дня Незалежності України
Розкажи мені казочку дивну,
Пригорни й поцілуй, як дитя,
Твою мову, з дитинства чарівну,
Я смакую свідоме життя
Я не можу тебе не кохати,
Твої пісні у серці моїм,
Хочу вірші про тебе писати,
Ти мій рідний і батьківський дім
Твої прадіди були й моїми,
Я їх бачу у райдужних снах,
Дай же, Боже, нам стати такими
І любов пронести у віках
Ти така молода і красива,
Трохи вітер, та все це пройде,
Бо стремління до волі, мов злива,
Кожну краплю до суті веде
Я кохаю й завжди в тебе вірю
І то віра прекрасних ідей,
Скільки там мені Боже відміряв?..
Буду мужнім заради дітей
Щоб вони були кращі й сильніші,
Щоб прожили щасливе життя,
Щоб воно їх зробило мудріше,
Щоб кохали тебе як і я
Бо колись, немов зірка небесна,
Я до тебе в ночі прилечу
Й розповім тобі казку чудесну
Про країну, де все досхочу!
24.08.2015
Патріотичні реалії, переплетені з мрією і казкою... Але! "Мы рождены, чтоб сказку сделать былью!" Допоможи нам, Боже! (Де пропадаєш? Ми тобі вже не цікаві? )
)
