Я пишу тобі,бо вкотре осінь...
Вона торкається оголених п'ят.
Невже вона завітала назовсім,
Бо руки на вітрові тихо тремтять?
Я пишу тобі,бо рахую планети,
На дивнім твоїм заколиханім небі.
І зорі дарують із сузір'я букети,
Щоб шлях освітити мені при потребі.
Я пишу тобі,бо чай заварила
Із любов'ю,лимоном і щіпоткою сна.
І маленьким коханням тебе пригостила,
Я чекаю тебе...закономірність проста.
Я пишу тобі,бо очі зімкнула.
Відкрила - навпроти твої береги.
У моїх,частинка тебе промайнула.
Будь Сонцем для мене,для мене світи.
