Хочу сісти на корабель,
Із вітрилами синіми в осінь,
І пливти цілу ніч до зір,
У долонях ховаючи спокій.
Сонце бачити в дощовій,
Тихо плити, не чуючи горя,
Щоб не бачити тіні тривог,
Загубившись в тумані прибоя.
Розчинитись в повітрі краплин,
Крила зім'яті, вже – не літати,
Висота заховалась в раю,
Очі можуть просити, благати…
Не всім мріям втілитись в весну,
Не всім фарбам зимою ожити,
Стука дощ у холодну грозу,
Не можливо його зупинити…
