Ласкаве сонце на плечах Дністра.
Гойда-вода сягає Твого зросту.
Лічба заплющених очей до ста
лікує,
але на хвилини..
доста....
Мені достатньо літа і тепла,
яке з малого – проросло в велике…
Що досі ревно в серці берегла,
то не забуду поготів до віку.
І скільки б не зривалася згори -
мене тримало обіручки небо...
Без приводу зі мною говори:
коли гроза відспівує молебень,
коли шовковиці загусла кров
Твої вуста загоює у згустки,
і стільки є обірваних розмов,
що віднайдеш і більше не відпустиш.
Коли у дотиках палахкотить
волосся, наче змочене в цикорій.
Як у п’янкій покорі… «…Тихо. Цить!»-
Твій голос , видається, що ніколи,
ніколи у свідомість не впущу.
Але ж блукає, мов самотній дервіш.
і схудле літо,
спрагле до дощу,
і недомовлене...
і ...vita brevis*...
так, тональності... відчуттєві тональності, витонченості відчуттєвих тональностей, сказати б навіть...
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Cпасибі Особливо за Ваше прочитання на відчуттях. Мої "тональності" можуть видаватися днщо незавершеними... але ж так і буває з відчуттями.. і почуттями
Звичайними словами не опишеш суті прочитаного, адже тут сприймається не розумінням , а відчуттям прочитаного - щось ніби ворушиться в середині від прочинаго. якось так
Особливо сподобалось:
і стільки є
обірваних розмов,
що віднайдеш і більше
не відпустиш.
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! Приємно, що саме ці рядки виділено. Вони мені теж видалися курсивними
образна довершеність сколихує уяву і підключає її до отих "обірваних розмов", що біжать у "схудле літо"...
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюш! Спочатку хотіла іншу назву "Ефект незавершеності".... Є такий феномен у психології, коли незавершені дії запамятовуються краще , а ніж завершені (Ефект Зейгарник - інша назва). Дякую за пильне читання