Так хочеться до тебе уночі...
Хай не спиняють вітер, темні хмари.
Мене не спинять навіть ті дощі,
Що раптом впадуть з неба, як примари.
Тебе я бачу тільки уві сні...
Як жаль, що уночі ти так далеко.
Я знищу кілометри навісні,
Я їх поріжу крилами лелеки.
І миттю я до тебе прилечу,
З тобою буду поруч я лежати.
Я в дім розлуку більше не впущу
І не дозволю іншим заважати.
Зірки довкола створять свій кордон,
Нас вкриє місяць ковдрою кохання.
Не потривожить жоден дивний сон
Аж до самого раннього світання.
Допоки нас не збудить промінець,
Знайшовши зіркові старі ключі.
Колись і дню настане ще кінець
Й захочеться до тебе уночі.